Як бачить мандрівник?
(Фрагмент публікації зі сторінки у Facebook)
Ця картина не продавалася 10 років. Художник Емма (скорочене від Еммануїл) написав її у 2012 році до 50-річчя незалежності Бурунді.
За ці роки він уже встиг забути прізвище «поганого» бельгійського губернатора, зображеного ним у лівій частині картини. Сюжет нехитрий: при бельгійцях – кайдани, розправа і потоки біженців.
Коли колонізатори пішли, настала загальна радість, народ розірвав ланцюги й кинувся в танець.
Чому ж не купували роботу? Місцеве населення хуту і тутсі після настання незалежності розпочали криваві громадянські війни, що позбавили життя сотні тисяч людей і закінчилися (умовно) за посередництва Нельсона Мандели у 2005 році. До мільйона жертв геноциду, як у сусідній Руанді, справа не дійшла тільки через те, що тутсі ніколи повністю не втрачали владу.
Тому бурундійцям таку агітку не продаси. Європейські покупці, основна клієнтська база, добре знають історію африканського постколоніалізму. Вони воліють купувати маски, барабани та сучасне африканське мистецтво. Для мене ж, збирача історій, картина цілком підійшла.
У 2014 році Роzzія окупувала наш Донбас. 8 років вони малювали на ТБ схожу картину: як погано жилося у складі України та яке щастя настало після їхнього приходу. Але продати туфту не вдавалося. Донеччани, як і весь світ, бачили Український Маріуполь, життя в якому було набагато кращим, ніж в окупованому Донецьку. Тоді псевдохудожник, відзначений народним званням х@йло, маніпулятор реальністю, вирішив видалити Україну з мапи світу, перенести сюрреалізм свого запаленого мозку на нашу землю.
Відправимо його малювати чортів з натури?