Невідомий, 2025
43,5см х 34,5см - папірус, акрил, туш
Хоніара, Соломонові Острови
Як бачить мандрівник?
(Фрагмент публікації зі сторінки у Facebook)
– Ця картина написана на полотні з кори дерева, – пояснив художник, помітивши мій інтерес.

– Хто ця дівчина? – запитав я.

– Мона Ліза Соломонових Островів, – відповів він. – Вона усміхається так само.

– А кора якого дерева тут використана?

Художник замислився й похитав головою:

– Не знаю… Не з Гуадалканала (головного острова держави), а ось з цього.

На сусідній картині, написаній на такому ж полотні, було зображено карту.

– Острів Тикопіа, – показав він пальцем.

Під картиною сиділа дівчина, зайнята роботою з намистинами. Її обличчя здалося мені знайомим.

– Це ж твій портрет! – здивувався я, порівнюючи її й Мону Лізу – Хай iPhone порівняє вас обох!

Соромлячись, стає поруч для знімка разом із портретом.

– Схожі!

Наступного дня, у музеї Хоніари, столиці держави, я показав світлину місцевої Джоконди гідові.

– У неї головний убір, прикрашений зубами дельфіна. Це і прикраса, і гроші водночас. Вона з східної частини островів, не місцева, – підтвердила слова художника доглядачка музею. То що ж це – просто збіг?