Берік Сиздиков

Коли серце замінює руки

Із Астани, столиці Казахстану, мій шлях пролягав до КарЛАГу, колишньої адміністрації столиці ГУЛАГу, нині музею, розташованого в селищі Долинка неподалік від Караганди. Гід Єрлан розповів про свого друга, художника, який народився без рук і присвятив своє життя боротьбі із закриттям полігонів та припиненням випробувань ядерної зброї.

Ми повинні його побачити, схвилювався я, живопис з унікальною історією — це тема моєї колекції! І ось ми вдома, у гостях у майстра, в Караганді.

Берік Сиздиков, зображений мною, народився сліпим і з деформованим обличчям, розповів мені автор полотна Каріпбек Куюков. Він, так само як і я, став жертвою ядерних випробувань Радянського Союзу.

Родичі змушували Беріка грати на домбрі в підземних переходах, і я зобразив цей традиційний для казахів музичний інструмент на картині. Роботи Каріпбека є в колекціях Барака Обами, Пан Гі Муна, Генерального секретаря ООН, Жан-Клода Ван Дамма та інших знаменитостей.

— Я проти війни, — каже мені Каріпбек, — і багатьох колишніх російських знайомих я послав на х@й.

— Услід за російським військовим кораблем, як кажуть в Україні, — розсміявшись, підтримав я співрозмовника.