Непальські дівчинки, дві з них явно сестрички (сукні з однієї тканини), зайняті важливою справою. Чи гідна ця тема пензля художника?
Полювання на вошей
Keshar Man, 2015
Полотно, олія - 80х55.7
Бхаткапур, Непал
Полотно, олія - 80х55.7
Бхаткапур, Непал
Як бачить мандрівник?
(Фрагмент публікації зі сторінки у Facebook)
Пошук вошей у мистецтві
Три дівчинки зайняті пошуком вошей. Непальський художник Keshar Man написав свій витвір у 2015 році у місті Бхаткапур, у галереї якого, неподалік площі Дурбар, мені вдалося придбати його роботу вже після землетрусу. Пошук у Гугл на тему «вошей у мистецтві» привів мене до голландського художника Gerard ter Borch, який у 1653 році закінчив полотно під веселою назвою «Полювання на вошей». Мені неодмінно захотілося скомпонувати дві картини в одній публікації.
Оскільки я не публікую у себе фото з інтернету, довелося з'їздити до Гааги в музей Мауріцгейс і зробити фото, яке розмістив на Фейсбуці. Цікаво, що ця робота на стіні музею знаходиться по сусідству зі знаменитою роботою Яна Вермера «Дівчина з перловою сережкою», яку називають Голландською Моною Лізою. Ці обидві картини також наявні у публікації.
І оскільки ми всі вийшли з Африки, то без неї нікуди. Додав ще фото (див. допис) мавп гелада з парку Simien, Ефіопія.
Багато хто помилково думає, що мавпи, як і люди, вишукують паразитів один в одного, але це не так. Вони соціалізуються та шукають кристали солі, які їм подобається їсти. Що ж поєднує всі три сюжети? Це вияв турботи до ближнього.
Можливо, варто проявляти її частіше?
Три дівчинки зайняті пошуком вошей. Непальський художник Keshar Man написав свій витвір у 2015 році у місті Бхаткапур, у галереї якого, неподалік площі Дурбар, мені вдалося придбати його роботу вже після землетрусу. Пошук у Гугл на тему «вошей у мистецтві» привів мене до голландського художника Gerard ter Borch, який у 1653 році закінчив полотно під веселою назвою «Полювання на вошей». Мені неодмінно захотілося скомпонувати дві картини в одній публікації.
Оскільки я не публікую у себе фото з інтернету, довелося з'їздити до Гааги в музей Мауріцгейс і зробити фото, яке розмістив на Фейсбуці. Цікаво, що ця робота на стіні музею знаходиться по сусідству зі знаменитою роботою Яна Вермера «Дівчина з перловою сережкою», яку називають Голландською Моною Лізою. Ці обидві картини також наявні у публікації.
І оскільки ми всі вийшли з Африки, то без неї нікуди. Додав ще фото (див. допис) мавп гелада з парку Simien, Ефіопія.
Багато хто помилково думає, що мавпи, як і люди, вишукують паразитів один в одного, але це не так. Вони соціалізуються та шукають кристали солі, які їм подобається їсти. Що ж поєднує всі три сюжети? Це вияв турботи до ближнього.
Можливо, варто проявляти її частіше?
Що скаже глядач?