Angelina Quic Ixtamer, 2014
Полотно, акрил - 60х80
Сан-Хуан-ла-Лагуна, Гватемала
Як бачить мандрівник?
(Фрагмент публікації зі сторінки у Facebook)
Художниця Angelina Quic Ixtaner – індіанка мая, яка народилася у 1972 році у містечку Сан-Хуан-ла-Лагуна, розташованому на найкрасивішому озері Атітлан у Гватемалі. Цікаво, що в перекладі з мови мая «атітлан» означає «місце, де веселка набуває кольорів». У своїй галереї, де і було куплено це полотно в 2014, Анжеліна успішно знаходить і змішує всі кольори веселки, і ніби дивиться на світ з цієї веселки. Погляд зверху – це її фішка.

Ця картина – перша з наївного мистецтва у моїй колекції і, мабуть, найнезвичайніша. Погляд зверху, і ми бачимо ринок індіанців мая, людей і тварин, маїс і квасолю, та лише двоє дитячих облич, які ніби випадково побачили автора.

А й справді, коли дивишся на щось звичайне, зверху і непоміченим, вид відкривається абсолютно незвичайний?
Що скажуть експерти?
Картина побудована через «погляд зверху», що перетворює галасливий індіанський базар з торговцями та покупцями, птицею та свинями, зерном та квасолею на яскравий орнамент, де й самі людські фігури у кольорових строях разом з золотавими круглими плетеними кошиками, що зверху схожі на сяючі сонця, навколо яких і рухається дія, сплітаються у єдине ціле, наповнене спільним ритмом та енергією … Точність малюнку, структурне поєднання кольорових плям, реального й умовного наче нагадують твори Хосе Ороско та Дієго Рівери, що спиралися на традиційне мистецтво Мексики, образи та естетику індіанських народів. Живопис Angelina Quic Ixtaner входить у цю традицію, збагачуючи її оригінальністю авторського погляду

Галина Скляренко – старший науковий співробітник відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Рильського НАНУ, кандидат мистецтвознавства, доцент, член Національної спілки художників України
Живопис, що зображує ринок індіанців майя досить колоритна і незвична декоративна робота саме через свій ракурс. Адже погляд зверху вниз за відсутності лінійної перспективи цим і приваблює. Сам сюжет, його дія, розгортається за допомогою ритмічних чергувань кольорових плям, що наче танцюють в коловороті буденності. Незвичні для людського ока жіночі силуети саме через ракурс з круглими формами на голові й в руках складають враження орнаментальної площини. Все це підкреслюється соковитим колоритом, в якому чергуються різноманітні кольори теплої гами, розбавленні синіми, зеленими та чорними кольорами.

Олена Половна-Васильєва – художник, кандидат мистецтвознавства, доцент ДНУ ім. О. Гончара, член Національної спілки художників України